Про себе

   

Я народилась 5 лютого 1946 року в буремні післявоєнні роки на Західній Україні 12 км від границі с Польщею. Як війна почалась в 4 годині ночі, німці через 15 хв. вже були в м.Володимир-Волинський Волинської обл. Моє дитинство пройшло в час післявоєнних переслідувань,  продовженню гострої партизанської боротьби українців та поневірянь над молоддю, яких ще юних заганяли на мінне поле для перевірки наявності мін. Все проходило на моїх очах.

 Я виховувалась дідусем, який постійно сидів на чемоданах і чекав вислання. Він швидко осліп від  нервових стресів і це його спасло від висилки. Це був достатньо знаючий і авторитетний господар. Навчаючись пізніше в університеті, я свідомо могла зрозуміти, що принесла Україні  більшовицька культура. Дами- комсомолочки ходили в нічних сорочках в будинок культури, а хто мав діти,  з нічними горщиками приходили до моєї бабусі за молоком. Це я особливо запам'ятала з свого дитинства .

   В школі я захоплювалась математикою, фізикою, хімією. Приймала участь в олімпіадах і навіть займала перші місця. В 11 класі  я чітко знала, що я буду науковцем. Тому, закінчивши 11-річну загальноосвітню середню школу з золотою медаллю, я чітко зорієнтувалась на університетську освіту.

Але мама бачила мене лікарем. Тому, задовільнивши маму слухняністю, я спершу поступала в медінститут і, не поступивши (чим була дуже рада) , здала екзамени до Львівського державного університету ім. І.Франка на хімічний факультет.

Вже на той час я цікавилась
темами математичного моделювання хімічних процесів, які лягли в основу моєї наукової роботи. Тема абсолютно новаторська і мені приходило неодноразово доказувати кожен крок її просування і розвитку. В зв'язку з цим я проходила практику в Київському інституті кібернетики та в університеті ім Ломоносова в Москві. Далі свою наукову діяльність я продовжувала на факультеті, захистила дисертацію і  далі працювала над цією тематикою.

Тема на той час була унікально новаторська і тяжко сприймалась спільнотою, особливо старшою професурою. Я дуже завдячую вже тепер покійному академіку Роману Кучеру, який мене дуже підтримував в цьому новаторстві. Далекоглядність його була надзвичайна. Він нераз мені говорив про майбутнє цифрових технологій, які оповинуть паутиною весь світ і це буде поштовх до високої технологічної і гуманітарної  систематизації світу. Сьогодні передові країни Заходу і США вже на прикладі показали  спроможність успішного існування таких моделей.

Тому про це треба говорити і писати багато та на прикладах показувати як працює єдина електронна мережа.Щоб освоїти більше практичних навиків використання таких мереж, вже в зрвломі віці мені прийшлось поїздити за рубіж в Польщу, Чехію, Словакію, Сполучені Штати Америки. Я вочевидь захоплювалась казковим світом технологічних мереж інтернету в США, з допомогою використання яких суспільство очищувалось від спекуляцій, злодійства, корупцій і задовільняло себе вільним достойним людських затребувань життям.

Мене надихає сучасна українська молодь, більшість якої дуже цікавиться і навіть знає як це зробити - єдину електронну контрольну систему на державному рівні. Приємно, що наші айтішники займають професійно одну з ведучи ролей в передових країнах світу. Особливо тішить поновлення  ними історично забутих фактів. З кожним роком збільшуються ряди репрезентативної молоді, яких нам треба знати і гордитись. А значить Україна як держава здійснюється, коли зростають ряди такої активної і талановитої української молоді, які чітко знають, що робити для підвищення цивілізованих мірок свого народу.